Вона не носить рожеві плаття, не любить солоденьких плюшевих ведмедиків та нудотні тістечка з кремом. Вона не сприймає плащі, маски, капюшони, голосні пафосні імена та кіношні спецефекти. А з суперздібностей в неї є лише цинізм та нездорове почуття гумору.
Але заради свого міста вона піде на все. Заради порятунку його жителів вона готова вмерти. Або навіть гірше – вона готова жити заради цього.
Вона виросла у Мейз Сіті, в цьому неймовірному багаторівневому лабіринті вулиць, де панує злочинність, а насильство ламає слабких та закарбовує сильних. Де закон та правосуддя часто не можуть навести порядок, а це означає, що хтось має взяти справу у свої руки.
ЇЇ ім’я Саманта Уошингтон. І вона захищає своє місто не тому, що їй подобається бути супергероєм, а тому, що хтось має це робити. Та не хтось, а саме вона, бо це її робота. Її довбана супер-работа.
